Відділ
хімії комплексних сполук

ПЕХНЬО
Василь Іванович

Завідуючий відділом
член-кореспондент НАН України, доктор хімічних наук, професор
заступник директора інституту з наукової роботи
лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки
Почесний Доктор Ужгородського Національного Університету.

телефон: 424-25-11
e-mail: pekhnyo@ionc.kiev.ua

• створення ефективних, адресної дії малотоксичних препаратів на основі синтезованих нових сполук дорогоцінних металів для лікування найбільш поширених у світі захворювань – онкологічних, серцево-судинних, вірусних, в т.ч. ВІЛ;
• розробка малоенергоємних, безвідходних методів переробки первинної та вторинної сировини дорогоцінних металів та металоїдів, що відповідають сучасним вимогам природоохоронних заходів;
• розробка нових матеріалів для створення енергозберігаючих та енергоперетворюючих пристроїв.

• у водних та змішаних середовищах встановлено, що в залежності від рН середовища, температури та часу нагрівання, концентрації та стехіометрії вихідних компонентів, які визначають вихідні форми ліганду та іону металу, утворюються моно- та біядерні комплекси катіонного, аніонного та молекулярного типу;
• встановлено, що Ru, Rh, Pd в досліджуваних сполуках проявляють найбільш характерну ступінь окиснення +3 та +2, формують псевдооктаедричної та плоскоквадратної будови координаційні поліедри і оточені донорними атомами лігандів, при координаційному ненасиченні внутрішню координаційну сферу центрального атому доповнюють ліганди середовища синтезу;
• у випадку взаємодії солей паладію і фосфонових кислот доведено утворення аніонного типу комплексних частинок, ступінь депротонізації ліганду в яких залежить від рН середовища; плоскоквадратне оточення паладію в них сформоване, в залежності від форми вихідної солі паладію, аніонами хлору, або молекулами аміаку та бідентатно координованою атомами кисню, чи кисню та азоту молекулою фосфонової кислоти; квантово-хімічними розрахунками обґрунтовано та експериментально (за даними ЯМР спектроскопії) доведено наявність в розчині конформаційних ізомерів;
• при взаємодії хлоридів рутенію та родію з похідними гідразонів доведено формування псевооктаедричної будови координаційних поліедрів в яких, в залежності від умов синтезу, молекули ліганду координовані бі- та тридентатноциклічно атомами кисню, сірки, азоту функціональних груп (C=O), (C=S), (C-N) та (ОН); тип комплексних сполук – аніонний, катіонний, чи молекулярний, визначається видом таутомерної форми ліганду, яка залежить від рН середовища синтезу та характером замісників – донорних, чи акцепторних;
• у випадку взаємодії хлоридів платиноїдів з похідними саліцилальдіміну та карботіаміду доведено, що вплив природи ліганду на тип утворених комплексних сполук обумовлений різним стеричним розташуванням нуклеофільних донорних центрів функціональних груп та наявністю внутрішньомолекулярних водневих зв?язків; доведено, що збільшення кількості донорних центрів підвищує їх дентатність, сприяє переходу в іншу таутомерну форму та можливості внутрішньомолекулярного перегрупування;
• при взаємодії хлоридів дорогоцінних металів з неводними галогені дами халькогенів встановлено, що форму координованих молекул ди-, чи тетрахлоридну визначає реакційно-активна форма комплексної частинки металу;
• доведено, що в досліджуваних системах галогеніди халькогенів – багатофункціональні агенти, різне співвідношення в яких хімічно зв’язаних галогену та халькогену приводить до зміни їх хімічної активності, обумовлює форму та будову утворених з ними іонами металів сполук;
• вперше теоретично обґрунтовано і експериментально доведено наявність в цих сполуках периферійних квазіоктаедричних поліедрів EHal₆ (E – Se, Te) з сильним зв’язком (E-Hal) угрупування EHal₃ та слабкою донорно-акцепторною взаємодією атомів халькогенів з атомами галогенів оточення центрального атому;
• для напівпровідникової кераміки шихтового складу Cu_0.1Ni_0.1Co_1.6Mn_1.2О₄ встановлено основні закономірності розподілу по об’єму зразка Cu, Co, Ni, Mn та кисню в залежності від температури та часу спікання і відпалу; встановлено збільшення концентрації атомів Cu, Co, Ni та зменшення концентрації Mn та кисню у напрямку до поверхні зразка; одночасно на глибині зразка 30 мкм від поверхні, концентрація елементів стабільна; концентрація Mn⁺⁴, Mn⁺² и Mn⁺³ в основному залежить від тривалості відпалу;
• для радіаційностійких твердих розчинів халькогенідів системи Cu(In,Ga)(S,Se)₂//Cd(S,Se) доведено, що зміна ефективності перетворення сонячної енергії в електричну обумовлена протіканням твердо фазної реакції на межі фаз компонентів з утворенням проміжної тетрарної γ-фази.

• для комплексів паладію з рядом фосфонових кислот in vivo та in vitro встановлено цитотоксичну активність стосовно карциноми Ерліха та лімфолейкозу L1210, порівняну з активністю цис-платини ([Pt(NH₃)₂Cl₂]) та значно меншою нефро- та гематотоксичністю; встановлено вибіркове накопичення паладію в кістках, переважно хребта, чим продемонстровано адресну доставку цитостатика до мішені – вражених пухлиною кісток; отримані дані відкривають перспективу для використання одержаних сполук як основи ліків нових протипухлинних препаратів;
• вибіркове накопичення цитостатика – іону Pd в кістках хребта обумовлює перспективу застосування сполук не лише при лікуванні онкозахворювань кісток, але і при локалізації метастазів, які виникають у цій області при онкозахворюваннях молочної та щитовидної залоз;
• встановлено кардіопротекторну дію комплексу Rh(IIІ) з саліцилальдіміном, застосування якого попереджує розвиток реперфузійних пошкоджень серця; показано, що активація мітохондріальних пор клітин феніларсеноксидом пригнічує функціональний стан серця, введення в систему розчину зазначеного комплексу Rh(IIІ) попереджує відкриття пор клітин, локалізує дію феніларсеноксиду, моделюючого процеси, які відбуваються в стресових ситуаціях, забезпечує вихід роботи серця в робочий режим в два рази швидше, ніж в контролі; тобто комплекс родію з саліцилальдіміном може бути ефективним для створення нових кардіопротекторних препаратів;
• на основі синтезованих і досліджених комплексів дорогоцінних металів з галогенідами халькогенів розроблені мало енергоємні, екологічно чисті безвідходні методи комплексної переробки концентратів промислових відходів та вторинної сировини дорогоцінних металів з практично кількісним вилученням усіх складових сировини;
• розроблено високочутливі методики екстракційно-фотометричного визначення ряду дорогоцінних металів при їх сумісній присутності у формі іонних асоціатів з астрафлоксином, що може знайти застосування на практиці;
• розроблено оптимальний склад кисневмісної кераміки на основі Cu, Co, Ni та Mn – основи елементної бази струмового захисту приладів з електроживленням;
• встановлено оптимальний склад та розроблена технологія одержання радіаційностійких, стабільних у роботі твердих розчинів халькогенідів Cu, In, Ga, Cd – основи елементів перетворення енергії Сонця в електричну.